Весна 2020 року ознаменувала початок нового освітнього етапу: дистанційного навчання в умовах карантину. Неочікувані зміни безперечно «вдарили» по вчителям, але ще більше – по дітям. Підвищений рівень гормонів, дитячий максималізм та проблеми з самоорганізацією – все це так чи інакше впливає на кожного учня.

Як впоратися зі стресом під час спалаху хвороби?

Цілком нормально в ході будь-якої кризи засмучуватись, тривожитись, лякатись чи злитись. Найперше, що може допомогти – розмова з людьми, яким ви довіряєте.

Якщо ви маєте залишатися вдома – дотримуйтесь здорового способу життя. Пам’ятайте про правильне харчування, повноцінний сон, а також фізичну активність. Будьте поряд з близькими, підтримуйте зв’язок з іншими членами родини та друзями електронною поштою або телефоном.

Якщо ви маєте сильні та важкі переживання – поговоріть із фахівцями. Сімейні лікарі, психологи, соціальні працівники можуть надати фахову підтримку.

Орієнтуйтесь на факти. Зберіть інформацію, яка допоможе визначити ризики та вжити обґрунтованих запобіжних заходів. Спирайтесь на джерела, варті довіри, наприклад, веб-сторінку ВООЗ або дані від місцевих чи державних служб охорони здоров’я.

Скоротіть час на перегляд чи прослуховування інформації, яка вас тривожить чи засмучує. Фокусуйтеся на позитивній інформації та новинах. Концентруйте увагу на тому хорошому та позитивному, що відбувається у вашому житті.

Розвивайте власну медіа грамотність. Ставтеся критично до інформації, аналізуйте, перевіряйте та не поширюйте її, якщо не впевнені у достовірності. Пам’ятайте, в період глобальних криз розповсюджуються фейкові новини, які викликають ще більше негативу та пригніченості.

Зверніться до навичок (розмова з другом, малюнок на позитивну тематику тощо), які ставали в пригоді в минулому, допомагали справлятись з негараздами та долати стрес. Застосовуйте їх і зараз аби впоратись з емоціями та підтримати себе у цей складний період.

Як допомогти дітям впоратися зі стресом під час спалаху хвороби?

Діти реагують на стрес в різний спосіб. Це може бути тривога, злість, збудливість, відстороненість або, навпаки, зосередженість на дорослому. Будьте уважними до таких проявів та реагуйте підтримкою. Вислуховуйте занепокоєння, давайте дітям більше любові та уваги, проводьте більше часу разом.

Для дітей важливо, коли ви їх чуєте, доброзичливо спілкуєтесь, здатні запевнити та заспокоїти. Якщо є можливості, сприяйте тому, щоб дитина могла погратися та відпочити. По можливості, дотримуйтесь звичайного режиму дня та регулярного розкладу. Якщо того вимагатимуть обставини – побудуйте новий розклад для дитини, з урахуванням її потреб у навчанні, грі та відпочинку.

Пам’ятайте: дитина може поділитися своїми переживаннями тільки у ситуації взаємної довіри. І якими б сильними ці переживання не були, іноді добре слово та розуміння – це все, що необхідно.

З повагою психологічна служба школи