Під Крутами бій, під Крутами кров…
Про давню трагедію згадую знов.
Під Крутами смерть, під Крутами плач…
І кулю у серце націлив палач.
 

10 десятиліть відділяють нас від того часу, та події 29 січня 1918 року  живуть у душі українського  народу, ятрять його серце.
    Учні нашої школи ще раз зазирнули у ті дні, відкрили ще одну сторінку історії, усвідомили суть трагедії, ім’я якої Крути.
    Глядачі прослухали та подивилися про подвиг української нації – сухі слова історичних документів, зворушливі  відео-ролики, присвячені цим подіям, полум’яні рядки віршів від декламаторів-ровесників, щемливу пісню Павла  Дворського «Балада про Крути», пом’янули пам'ять загиблих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави – 300 хлопчиків, майже дітей, які пішли в безсмертя прямо зі студентської аудиторії чи шкільного класу.
     Стримайте ж  сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні!
    Подвиг українських вояків під Крутами, що своєю кровю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.